половина пятого

gener. puspieci

gener. las cuatro y media

General subject: I make it half past four

••

ж

1. нисф, ним(а); половина денег истрачена нисфи пул сарф шуд; во второй половине года дар нимаи дуюми сол

2. (середина) ним, нисф, нима, миён, миёна; в половине лета дар миёнаи тобистон; половина пятого соат чору ним аст

3. см. половинка 2;

4. уст. хона (кисми алоҳидаи бино); хозяйская половина хонаи хӯҷаин; на женской половине анда-рун <> дражайшая половина шутл. ҳамса-ри азизи ман; моя \половинаа шутл. ҳамсараки (ҳамболиштаки) ман

yarım, yarı; buçuq (употр. только в сочетаниях два с половиной, пять с половиной и т.д.)

половина яблока - yarım alma

половина пятого - dört buçuq

ярым, яры; бучукъ (употр. только в сочетаниях два с половиной, пять с половиной и т.д.)

половина яблока - ярым алма

половина пятого - дёрт бучукъ

1) ( часть) metà ж.

2) ( середина) mezzo м., metà ж.

* * *

••

* * *

gener. mezza (порции, меры и т.п.), mezzo, meta

f Hälfte; Mitte (в П A); halb; два с половиной zweieinhalb; в половине пятого um halb fünf

fifth

1. половина, половинка; одна из двух равных частей, составляющих вместе одно целое

2. сущ. половина; момент времени, соответствующий середине последующего часа

3. нар. наполовину; не до конца, не совсем

4. полу-; наполовину, пополам с чем-л., не совсем, не до конца, почти

– пеле каван

– пеле йӱкын

– пеле колымеш

– шинчам пеле кумен

– пеле кыдалаш школ

– пеле пытыше чием

– пеле тулык

1) (в пространстве) початок (-тку) и (зап.) початок (-тку). [От початок дошки, а от кінець її (Київщ.). Нитки так попереплутувалися, що й не знайдеш ні початку, ні кінця (Київщ.). Початок (Шевченкової) поеми «Княжна» (Доман.)]. В -ле книги - на початку книжки (книги). От -ла до конца - від початку (від краю) до кінця (до краю). [Перейдімо поле від початку до кінця (від краю до краю) (Київщ.)]. -ло долины - верхів'я (початок) долини. Брать -ло - починатися, (реже) зачинатися. [Наша річка зачинається десь дуже далеко (Звин.)];

2) (во времени) початок и (зап.) початок, почин (-ну), починок (-нку), начаток (-тку), (зачало) зачало, зачаток (-тку). [Початок і не можна знать, відкіля взявся (Номис). Був початок осени (Грінч.). Перед початком учення (Васильч.). Тихо лину до ясного краю, де нема ні смерти, ні почину (Грінч.). Починок словесности руської (Куліш)]. Не иметь ни -ла, ни конца - не мати ні початку (ні почину), ні кінця (ні краю, ні кінця- краю). Нет ни -ла, ни конца - нема(є) ні початку (ні почину), ні кінця (ні краю, ні кінця- краю), нема(є) початку (почину) і кінця (краю, кінця-краю). [Душі почину і краю немає (Шевч.)]. В -ле - см. Вначале. В -ле чего - на початку чого. [На початку нового семестру (Київ)]. В самом -ле чего - а) на самому початку, наприпочатку чого; б) з почину, з починку; срв. ниже С самого -ла а и Сначала; в) (в зародыше) в зародку, в зароді, (в корне) в корені. [Удар, що мав їх усі (надії) в зароді розбити (Франко)]. В -ле жизни - на початку (свого) життя. В -ле своего поприща - на початку свого життьового шляху (своєї кар'єри). -ло весны - початок весни, провесна, провесень (-сни). В -ле весны - на початку весни, на провесні. -ло года - початок року. В -ле года, месяца - на початку року, місяця. -ло мира - початок (первопочаток) світу. [До початку сього світа, ще до чоловіка (Рудан.). Допитувався про первопочаток світу (Крим.)]. От -ла мира - від початку світа, відколи світ настав (зачався). -ло пятого (часа) - початок на п'яту (годину). В -ле пятого - на початку п'ятої. Для -ла (для почина) - на початок, на почин, для почину. [Дав йому п'ятсот карбованців на початок господарства (Грінч.). Дайте нам на почин (Грінч. III). Коли досі не бив ні разу, то виб'ю для почину (Мова)]. О -ле этого ещё и не думали - про початок цього ще й не думали, ще й заводу того нема(є) (не було). От -ла - з початку, з почину; срв. Искони. [Не заповідь нову пишу вам, а заповідь стару, котру маєте з почину; заповідь стара, се слово, котре ви чули з почину (Біблія)]. От -ла до конца - від (з) початку (з почину) до кінця, (диал.) з початку до останку. [Чоловікові не зрозуміти всього з почину та й до кінця (Куліш). З початку до останку він цілий вік не вилазить з чужої роботи (Звин.)]. По -лу - з початку, з почину. [З почину знати, яких нам треба ждати справ (Самійл.)]. Судить по -лу о чём - робити з (на підставі) початку висновок про що, висновувати (сов. виснувати) з (на підставі) початку що. С -ла существования чего - відколи існує що. С -ла существования мира - відколи існує світ, як світ стоїть (настав), як світ світом. С самого -ла - а) з (від) самого початку (почину), з почину, з починку, з (самого) зачала, з самого першу; см. ещё Сначала. [З самого початку виявився іронічний погляд на діячів у комедії (Грінч.). Російська держава від самого почину була заразом азійською державою (Куліш). З почину були самовидцями (Куліш). Він щось почав був говорити, да судді річ його з починку перебили (Греб.). Треба усе з зачала і до ладу вам розказати (М. Вовч.). Якби я знав (це) з самого першу, то я-б тоді сказав (Квітка)]; б) (прежде всего) з самого початку, насамперед, всамперед, передусім, передовсім. [Насамперед я перекажу вам зміст книжки (Київ)]; в) (сразу, немедленно) з самого початку, зразу, відразу. [Ми тільки-що наткнулись, він так-таки зразу і почав лаятись (Новомоск.)]. Начать с самого -ла - почати з самого початку (від самого краю). [Я почну від самого краю (Кониськ.)]. С -лом двадцатого столетия - з початком двадцятого століття (Вороний). Брать (вести) -ло - брати початок (почин), (роз)починатися. Иметь -ло в чём - мати початок (почин) у чому, починатися в чому и з (від) чого. Полагать, положить, давать, дать -ло чему - покладати (робити), покласти (зробити) початок чому и чого, давати, дати початок (почин) чому, (редко) скласти (закласти, зложити) початки чого, (основывать) засновувати, заснувати, закладати, закласти що; (показывать пример) давати, дати привід. [Шекспір поклав початок сьогочасної комедії (Рада). Я не скупий на подяку і, щоб зробити початок, пораджу… (Куліш). Леся Українка дає почин індивідуалістичній поезії (Рада). Я діла власного зложив початки (Біл.-Нос.). Другу тисячу доклав, а хліб продам, то з баришів закладу третю (Тобіл.). Як ви дасте привід, то й инші сядуть на коней (Н.-Лев.)]. Получать, получить -ло от чего - починатися, початися, ставати, стати з (від) чого, походити, піти, виходити, вийти, по(в)ставати, по(в)стати з чого; срв. Происходить 2. [З тої коняки і почалися наші коні (Рудан.). Як і від чого все стало? (Самійл.)]. -ло этого идёт от чего - це бере початок (почин) (це починається) з (від) чого. -ло этого рода идёт от такого-то - цей рід походить (іде) від такого-то. Доброе -ло полдела откачало (- половина дела) - добрий початок - половина справи (діла); добрий початок (почин) до кінця доведе; добре почав, добре й скінчив. Не дорого -ло, а похвален конец - не хвались починаючи, а похвались кінчаючи. Лиха беда -ла - важко розгойдатися, а далі легко;

3) (причина) початок, причина, (источник) джерело. [В цих оповіданнях землю показано, як невичерпне джерело вічної астрономічної казки (М. Калин.)]. -ло -чал - початок початків, причина причин, джерело джерел, первопочаток (-тку), первопричина, перводжерело. -ло света (оптич.) - (перво)джерело світла. Вот -ло всему злу - от початок (причина, корінь) всього лиха (зла);

4) (основа) основа, (возвыш.) начало, (принцип) принцип (-пу), засада. [Життьова основа людини є той самий принцип, що надихає природу (М. Калин.). Охопити в статті цінності великої культури, щоб у тисячі рядків нерозривно сплелися порізнені начала (М. Калин.)]. Доброе, злое -ло - добра, недобра основа, (возвыш.) добре, недобре начало. Духовное и плотское -ло - духова (духовна) і матеріяльна основа, духовий (духовний) і матеріяльний принцип. -ла жизни - життьові основи (засади). -ло возможных перемещений - принцип можливих переміщень;

5) -ла (мн. ч.) - а) (основные принципы науки, знания) основи, засади чого. -ла космографии, математики - основи (засади) космографії, математики. Основные -ла - основні засади (принципи); б) (первые основания, элементы) початки (-ків) чого; срв. Начатки 2 а. -ла знания - початки знання; в) (основания) основи, підстави (-тав), засади (-сад), принципи (-пів). [Перебудування світу на розумних основах (М. Калин.). Ми збудували нову армію на нових засадах, для нових завдань (Азб. Комун.)]. -ла коллегиальные, комиссионные, компанейские, корпоративные, паритетные, полноправные - засади (реже підстави) колегіяльні, комісійні, компанійські (товариські), корпоративні, паритетні (рівні, однакові), повноправні. На коллегиальных, комиссионных -лах - на колегіяльних засадах (колегіяльно), на комісійних засадах. На -лах хозрасчета - на підставі госпрозрахунку. Вести дело на компанейских -лах - провадити підприємство (справу) на компанійських засадах;

6) (коренное вещество) основа, (материя) речовина, матерія, надіб'я (-б'я). Горькое -ло - гірка основа (речовина), гіркота. Красящее - ло - фарбовина, фарбник (-ка и -ку), красило. Коренное -ло кислоты - корінна основа кислоти;

7) (химич. элемент) елемент (-та);

8) - а) (власть) влада, уряд (-ду), зверхність (- ности); срв. Начальство 1. Быть, находиться под -лом кого, чьим - бути (перебувати) під владою (рукою) в кого, чиєю, бути під урядом (проводом) чиїм, бути під зверхністю чиєю, бути під ким. Держать -ло, править -лом - перед вести; (править) керувати, правити ким, чим, де, старшинувати над ким, над чим, де; см. Начальствовать 1; б) см. Начальник;

9) церк. - а) (начальные слова, -ные молитвы) початок молитви, початкові молитви, (возвыш.) начало. Творить -ло - правити начало; б) (первая ступень иночества) новоначало, новопочаток (-тку). Положить -ло - закласти новопочаток, взяти постриг, постригтися в ченці (о женщ.: в черниці). Быть под -лом - бути (перебувати) під чиєю рукою, бути під керуванням (під наглядом) у кого, чиїм, бути на покуті. [Під рукою того старця перебувало троє послушників (Крим.)]. Отдать кого под -ло кому - здати кого під чию руку (під чиє керування);

10) -ла (чин ангельский) церк. - начала (-чал), початки (-ків).

* * *

1) поча́ток, -тку, почи́н, -у, почина́ння

2) (первоисточник, основа) осно́ва, пе́рвень, -вня; ( причина) причина, початок

3)

4)

5) (научный закон, правило) принцип

6) (ед.: о начальнике, главе) начальник

n Anfang m (в П am; с Р von... an), Beginn m (в П zu), Anbeginn m; Ursache f; Prinzip, Grundsatz m (на П pl. nach D); Grundlage f (auf D), Basis f; Grundstein m; брать начало seinen Anfang nehmen, entspringen; под началом (Р) unter jemandem; в начале пятого kurz nach vier; доброе начало - половина дела Spr. frisch gewagt ist halb gewonnen

* * *

нача́ло n Anfang m (в П am;

с Р von … an), Beginn m (в П zu), Anbeginn m; Ursache f; Prinzip, Grundsatz m (на П pl. nach D); Grundlage f (auf D), Basis f; Grundstein m;

брать нача́ло seinen Anfang nehmen, entspringen;

под нача́лом (Р) unter jemandem;

в нача́ле пя́того kurz nach vier;

до́брое нача́ло – полови́на де́ла Spr. frisch gewagt ist halb gewonnen

* * *

<-а>

ср Anfang m

для нача́ла fürs erste

нача́ло игры́ СПОРТ Anspiel nt

положи́ть нача́ло чему́-л. den Grundstein legen zu +dat

с нача́ла до конца́ von A bis Z

нача́ло торго́вли Börsenöffnung f

нача́ло фа́йла ИНФОРМ Dateibeginn m

* * *

cinema.equip. Start (надпись на начальном ракорде части кинофильма)

tenth

- Сколько времени? (Который час?)

- Двенадцать часов

- Четыре часа

- Шесть часов десять минут

- Шесть десять

- Пять часов

- Четверть восьмого

- Семь пятнадцать

- Четыре двадцать

- Двадцать минут второго

- Половина третьего (Полтретьего)

- Два часа тридцать минут

- Без десяти минут девять

- Без двадцати десять

- Без двадцати одиннадцать

- Четыре пятьдесят

- У вас точное время?

- Нет, я забыл завести свои часы

- Я забыл проверить свои часы

- У меня точное время

- Утром я проверил свои часы по радио

- Мои часы стоят

- За день они отстают на 5-6 минут

- Часы только что остановились

- На всякий случай поставлю их на пять минут вперед

- Мои часы спешат

- Спросите, сколько времени (который час)

- Не скажете, который час?

- Я забыл дома свои часы

- Во сколько вы к нам придете?

- Я приду примерно в половине четвертого

- Я буду ждать самое большое до половины пятого

- Я забегу (заскочу) к вам в двенадцать дня (в обед)

- Раньше нельзя было бы?

- Спектакль начинается ровно в семь

- Ты не мог бы прийти раньше (позднее)?

- Мы должны выйти из дома не позднее двух (самое позднее в два)

- Ты думаешь, мы успеем?

- Через полчаса мы должны были бы быть там

- Мы успели вовремя (в самый раз)

- Мы пришли в последнюю минуту

- Поезд отходит четверть второго

- Как долго вы едете?

- Сколько времени у вас занимает дорога?

- Я выхожу без четверти шесть утра

- Мы опаздываем почти на полчаса

-а α.

1. αρχή•

2. έναρξη, ξεκίνημα•

3. βάση, θεμελιώδης αρχή•

4. πλθ. -а τα πρώτα στοχεία, οι βάσεις, θεμελιώδεις αρχές•

5. αιτία•

6. παλ. κανόνας, επιστημονικός νόμος, αρχή•

εκφρ.

в симом -е – στην αρχή-αρχή, αρχικά•

с самого -а – στην αρχή, ευθύς εξ αρχής•

с -а пятого, – αμέσως μετά τις τέσσερις η ώρα•

доброе начало – половина дела – παρμ. η αρχή είναι το ήμισυ παντός•

под -ом – υπο τις διαταγές•

по -у – από την αρχή, εξ αρχής.